Закон України “Про волонтерську діяльність” замість того, щоб допомогти волонтерам, лише створює для них суцільні перепони

31

Aug
2011

Пропонуємо Вашій увазі статтю "Добро у підпіллі", яка була надрукована у газеті "Хрещатик" за результатами ініційованого ВСеукраїнським громадським центром "Волонтер" та Всеукраїнською молодіжної організацією "Соціальна ініціатива" круглого столу. 

Добро у підпіллі


Закон України “Про волонтерську діяльність” замість того, щоб допомогти волонтерам, лише створює для них суцільні перепони

 

Легалізацію своїх прав та обов’язків волонтерська спільнота чекала вісім років. Саме стільки часу знадобилося можновладцям, щоб прийняти відповідний нормативний акт. Та нарешті отримавши довгоочікуваний документ, волонтерські організації вжахнулися, адже за своєю суттю він накладає більше зобов’язань, ніж надає пільг, тим самим змушуючи волонтерів працювати “в тіні”.


Уперше про важливість ухвалення Закону України “Про волонтерські організації” громадськість почала говорити ще в 2003 році, тоді ж почали розробляти і перший проект документа. Однак у 2005 році тодішній Президент України Віктор Ющенко наклав на нього вето через значний спротив волонтерської спільноти. Остаточно закон було прийнято 19 квітня 2011 року, й одразу він викликав сильне обурення громадських організацій. Тобто власне тих, кому в першу чергу покликаний допомагати.


Насамперед невдоволення спричинив пункт, за яким займатися волонтерською діяльністю можуть люди, які досягли вісімнадцятирічного віку.


“У Києві потужний волонтерський рух, особливо в мережах соціальних служб. Загалом у нас працює 600 волонтерів, і половина з них це учні десятих — одинадцятих класів. І коли я вперше прочитала закон, одразу ж постало запитання, що ж власне тепер робити з цими дітьми. З ними всіма було заключено відповідний договір. Працюють вони з дозволу батьків. А для нас зараз дуже важливо не знищити зв’язок з цими дітьми, для яких волонтерство в майбутньому може стати професією”,— розповіла “Хрещатику” Світлана Сапіга, представник Центру соціальних служб сім’ї, дітей і молоді.


Окрім цього, відтепер керувати діяльністю всіх волонтерських організацій має центральний орган, створення якого ще на часі. Він же і надаватиме юридичним особам статус волонтерської організації та позбавлятиме його. Однак волонтерам не зрозуміло, на базі якого ж міністерства буде його створено. А ще в законі не розписаний механізм надання організаціям статусу волонтерської, не сформовані ті критерії, за якими цей статус надаватимуть чи позбавлятимуть і чи відбуватиметься це лише на розсуд відповідного центрального органу.


“Потрібно не забувати, що волонтерство має різні форми. Наприклад, багато організацій не є волонтерськими, а мають статус благодійних. Однак на їхній базі створено потужний волонтерський рух людей, котрі їздять і допомагають у дитячих притулках. Відповідно до закону, постає питання, що їм тепер робити, невже припиняти допомагати сиротинцям власними силами, а просити допомоги у інших”,— сказала Тетяна Лях, заступник голови ВГЦ “Волонтер”.


Також, згідно з законом, волонтерською діяльністю тепер не може вважатися одноразова допомога. Але якщо гурт людей, наприклад, один раз із власної ініціативи прибрав парк від сміття, то чи не буде це власне саме волонтерською допомогою.


Окрім цього, віднині між власне отримувачем допомоги та волонтером має бути організація, тобто той, хто потребує певної допомоги, має подавати до неї відповідні заявки. Проте варто не забувати, що більшість наших співгромадян не хочуть розкривати свій статус людини, яка потребує допомоги.


“Будь-який закон — це насамперед обмеження. І цей закон значно обмежує волонтерську діяльність. Винні в цій ситуації самі волонтерські організації. Адже саме вони займаються цим професійно і не змогли захистити ні себе, ні своїх підопічних. Після прийняття закону в першому читанні минув майже рік, і вже тоді потрібно було щось робити, бо вже тепер максимально нівелювати норми закону, зробити його суто декларативним дуже важко. Загалом, на мою думку, такий закон Україні власне і не потрібен, було б достатньо певних точкових змін до інших нормативних актів. У більшості країн Європи таких законодавчих актів немає. А у нас, складається таке враження, що закон прийняли винятково до Євро-2012”,— прокоментував ситуацію Максим Лациба, представник українського незалежного центру політичних досліджень.


Наразі волонтерські організації створили робочу групу, яка буде напрацьовувати пропозиції щодо внесення змін до закону і згодом подадуть їх до профільного комітету Верховної Ради та Кабінету Міністрів. А також закликають усіх небайдужих докласти зусиль до вдосконалення законодавства щодо волонтерської діяльності.

Ірина КОНДРАТЮК “Хрещатик”.

 


назад до списку новин
Прокоментувати цей запис
Тут ще немає коментарів

 

Введіть код, який вказаний на зображенні



 

e-mail: ten_z@ukr.net

м. Київ,
вул. Довженка, 2, кім. 53
(у приміщенні Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді)