Законодавчі основи волонтерської роботи в Україні

На відміну від сусідньої Росії, в Україні питання законодавчого врегулювання волонтерської діяльності ще не вирішене. 

Хоча перші вагомі кроки вже є...

У 2004 році набув чинності Закон України "Про соціальні послуги".

Цей закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, що потрапили у складні життєві обставини та потребують сторонньої допомоги. Нас цікавитимуть дві статті - 1 і 17, бо саме в них йдеться про волонтерство.

 


Стаття 1. Визначення основних термінів.
Волонтер – фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер.
Стаття 17. Кадрове забезпечення надання соціальних послуг.
До надання соціальних послуг можуть залучатися волонтери, діяльність яких регулюється відповідним положенням, яке затверджене Кабінетом Міністрів України.


А як же ж бути з окремим законом, що регулював би волонтерський рух в Україні? Його ж прийняли!? Так... Існує і проект
Закону України «Про волонтерський рух», проте він був ветований Президентом України і знаходиться в стадії доробки. Цей Закон визначає організаційні та правові засади провадження волонтерської діяльності в Україні.

Можна було б порадити організаціям, що залучають волонтерів, ознайомитися з двома діючими нормативними документами:

А ще ми знайшли корисне для роздумів на сайті: http://www.marazm.org.ua/payment/3_43.html
 

ДО 2001 РОКУ УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЗАМОВЧУВАЛО ПРО ВОЛОНТЕРСТВО. АЛЕ І ЗАРАЗ ВОЛОНТЕРІВ НЕМОЖЛИВО ВІДПРАВИТИ У ВІДРЯДЖЕННЯ, ДЛЯ НИХ НЕМАЄ ТРУДОВИХ УГОД ТА НЕ НАРАХОВУЄТЬСЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ 
До 2001 року українське законодавство замовчувало про волонтерів та волонтерську діяльність. Законом України від 21.06.2001 р. № 2558-III “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” волонтерський рух — це добровільна, доброчинна, неприбуткова та вмотивована діяльність, яка має суспільно корисний характер.
За Законом України від 19.06.2003 р. № 966-IV “Про соціальні послуги” волонтер — це фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер;
Стаття 17 цього Закону передбачає, що до надання соціальних послуг можуть залучатися волонтери, діяльність яких регулюється відповідним положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Але все одно громадськi   органiзацiї   не   задоволені від   того,   що  не  можна  нараховувати  професiйний  стаж волонтеру, не можна посилати волонтерiв у вiдрядження вiд органiзацiї, або   для волонтерів немає  трудової угоди, а договір про співпрацю з надання соціальних послуг укладається не менш як на 3 місяці (а чому не на 1 місяць ?). Проблема законодавчого регулювання волонтерської дiяльностi  актуальна  не  лише  для  пострадянських  країн. Окремий Закон про волонтерство прийнято лише в Iспанiї та Iталiї. Роботу над аналогiчним законом  ведеться  в  Польщi,  Литвi,  Вiрменiї, Киргизстанi та Росiї.
Віталій МОСЕЙЧУК



 

Прокоментувати цей запис
Тут ще немає коментарів

 

Введіть код, який вказаний на зображенні



 

e-mail: ten_z@ukr.net

м. Київ,
вул. Довженка, 2, кім. 53
(у приміщенні Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді)