На відміну від сусідньої Росії, в Україні питання законодавчого врегулювання волонтерської діяльності ще не вирішене. 

Хоча перші вагомі кроки вже є...

У 2004 році набув чинності Закон України "Про соціальні послуги".

Цей закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, що потрапили у складні життєві обставини та потребують сторонньої допомоги. Нас цікавитимуть дві статті - 1 і 17, бо саме в них йдеться про волонтерство.

Стаття 1. Визначення основних термінів.
Волонтер – фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер.
Стаття 17. Кадрове забезпечення надання соціальних послуг.
До надання соціальних послуг можуть залучатися волонтери, діяльність яких регулюється відповідним положенням, яке затверджене Кабінетом Міністрів України.

А як же ж бути з окремим законом, що регулював би волонтерський рух в Україні? Його ж прийняли!? Так... Існує і проект Закону України «Про волонтерський рух», проте він був ветований Президентом України і знаходиться в стадії доробки. Цей Закон визначає організаційні та правові засади провадження волонтерської діяльності в Україні.

Можна було б порадити організаціям, що залучають волонтерів, ознайомитися з двома діючими нормативними документами:

• наказом № 204 Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 30.01.2006 «Про затвердження Типового положення про Школу волонтерів центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді»; 
• Постановою Кабінету міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1895 «Про затвердження Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг».